Національне становлення України
Коли ми народжуємося ми живемо серед людей, які є для нас самими близькими, самими рідними, самими головними серед тисяч, мільйонів, мільярдів всіх інших людей на світі. Для нас вони годувальники, захисники, вчителі, наставники, ті хто і в день і вночі біля нас, навколо нас, носять на руках, навчають, забороняють, сварять, заохочують. І все це робиться з величезною любов’ю, з сонячною ніжністю, з надлюдською турботою і вірністю. Бо це наші рідні люди, і ми для них теж рідні люди, найдорожчі та найкоханіші, ми їм довіряємо, ми їм віримо і ми єдині, ми одне ціле.
Ми готові віддати своє життя за наших дітей, за наш рід, за наше плем’я, за тих кого ми поважаємо, цінуємо, любимо. Бо це природно, так створив всевишній, так природа піклується про те, щоб все живе могло виживати, мати майбутнє на весь час поки існує земля.
Люди не можуть жити, щоб не спілкуватись, закохуватися, народжувати дітей, навчати дітей жити, працювати, боротися, захищатися, любити природу. Для цього люди об’єднуються в спільноти, усі члени якої — вільні люди, які зобов’язуються захищати свободу одне одного, жити по законах цих спільнот, примножувати їх блага, захищати від зовнішніх і внутрішніх ворогів і якщо буде потрібно віддавати свої життя за життя своєї спільноти.
На основі спільнот формуються більш значимі об’єднання — окремі нації. Нації що об’єднують певну кількість людей на окремій території, які в основі мають спільну мову, спільну культуру, спільну релігію, спільне історичне походження, спільну психологію і характер людей. Також вони об’єднуються за спільністю економічного розвитку, добробуту, захисту своєї території, захисту інтересів та життя кожної людини, спільних цілей, надій та індивідуальних мрій.
На основі нації утворюється більш об’ємне формування — держава, а держава, в свою чергу, консолідує націю навколо себе. І не важливо якого роду, якої віри є людина, якою мовою вона розмовляє, якщо вона віддає всього себе служінню спільноті в якій вона живе, державі в якій вона працює, розвивається, продовжує свій рід, ця людина є вільним і повноправним членом людської спільноти, нації, держави до якої вона належить.
Усвідомлення цього породжує величну національну свідомість, почуття того, що кожне «я» вливається в щось більше і важливіше — у «ми».
Нація це сім’я, яка складається з величезної кількості людей, поділених на окремі групи, групи що формують міні сім’ї і кожна така міні сім’я має свій устрій, свою віру, свою ідентичність, може розмовляти різними мовами, але вони всі об’єднанні в державу, в якій вони живуть, працюють, пишуть закони, мають спільну політичну спрямованість і політичну єдність.
Добробут держави залежить від відданості всіх членів суспільства, відданості нації, тим ідеалам та ідеології, яку вони сповідують, світогляду який вони сприймають, характеру який вони мають в душі, мужності і вірі що вони мають в своєму серці.
Написано незліченну кількість формулювань про нації, про держави, про суспільства, про етноси, про їх утворення, життя, закони, але поняття нації для людини є асоційоване з власним досвідом творення та життя сімейного благополуччя та достатку. Нація це щось рідне, справедливе, своє, нація це наші думки, наші мрії, наші душі. Нація це доброчесність, порядність, любов, відданість, нація це затишок, це те, що ми маємо в своєму серці, за що ми готові боротися з ворогами, незалежно хто вони і звідкіля і якщо буде потрібно, віддати наше життя.