Посилення загонів територіальної оборони
Путін не демонструє навіть наміру припиняти війну проти України. Він продовжує свій диявольський задум занурити весь світ у страх і хаос.
І це падло готове йти до кінця.
До, свого кінця, до свого краху, до своєї смерті.
Ця плешива гнида готова втопити просто в крові та смертях дітей російських матерів, не рахуючись з їх кількістю, посилаючи їх як худобу на бойню. Чим більше їх здохне на війні, тим менше буде в Росії молодих, активних людей, що можуть виступати та боротися з путінським режимом за свої права, демократію та розвиток своєї країни. Зараз ці недоумки гинуть в Україні, самі вбивають український народ, жінок, дітей, стариків, знищують наші міста та села.
Путину пох*й скільки їх згорить та здохне на українській землі, він їх не рахує, і трупи теж забирати не хоче, щоб вони не смерділи на російських просторах.
Путін не хоче закінчувати війну, він підлий, підступний та сильний ворог і він ще готує наступну хвилю військових дій.
Якою вона буде нам поки не відомо.
Але я точно знаю одне, це наш світ, це наш дім, це наша земля, яку ми отримали в спадщину від наших батьків, і наш ворог ніколи, ніколи його не отримає, ніколи не захопить.
Хай спільний ворог нас гуртує, хай пам’ять про втрачених додає нам сміливості, хай надія на майбутнє штовхає нас до перемоги.
Путін вважав нашу надію слабкою та самообманом.
Натомість, саме наша надія дозволяє нам виживати і боротися, з нею ми гнемося, але не ламаємося.
Ця надія дає нам сили перемагати в тяжких боях, ця надія робить нас незламними та непохитними в нашій вірі, робить нас великою нацією.
Ми — це надія України!
Україна страждає разом з нами!
Україна плаче разом з нами!
Україна бореться разом з нами!
Наш шлях до перемоги буде важким і тернистим. І Ми повинні бути готові пройти його до кінця.
Ми, Українці, повинні ще сильніше укріпити нашу віру, нашу силу спротиву.
Кожен, хто може тримати в руках зброю, повинен бути готовим застосувати її проти нашого ворога.
Ми повинні перетворити всю нашу країну на суцільний військовий табір, що живе однією метою — знищення ворога.
В кожному місті, кожному районі, на кожній вулиці побудовані барикади силами учасників територіальної самооборони, встановленні протитанкові «Їжі». Ми повинні ще більше укріпити наші барикади, ще більше наколотити коктейлів, ще більше встановити «Їжів».
Всі пости з захисниками територіальної оборони потрібно перетворити в воєнізовані формування з чітко організованою структурою, що складаються з відділень, взводів, рот, призначити командирів, продумати тактику та план дій, поставити всім конкретні завдання та обов’язки.
І одне із головних завдань, які ми повинні організувати — це навчання та практичні заняття на кожному посту, для наших хлопців. Потрібно розповісти та показати правила поводженням зі зброєю, її використання, розбірка, збірка, чищення. Як використовувати гранати та пляшки з коктейлями, як дотримуватись правил безпеки.
Провести практичні навчання прийомів рукопашного бою, як використовувати підручні предмети для захисту та знешкодження ворога. Захист та поводження при хімічній атаці, бомбуванні, наступах піхоти та танків, як виживати в різних умовах, як надати першу медичну допомогу.
Як вести партизанську війну в тилу ворога.
Для цього необхідно сформувати ініціативні групи з інструкторів спортивних секцій та організацій (джиу-джицу, бокс, дзюдо, самбо, універсальний бій, тощо), які будуть проводити інструктажі та навчання у кожному місті, у кожному районі, залучити військових інструкторів.
Від рівня підготовки буде залежати боєготовність, ефективність дій та життя наших героїв захисників.
МИ сильні!
МИ незламні!
МИ непереможні!
МИ це Україна!
Слава Україні — Героям Слава!